Рефлексія до модуля 11

У мене таке відчуття, що це не кінець навчання, а навпаки, його початок. Тому що допоки я не знала всіх цих премудростей, то жила спокійно. А ось тепер спокою немає: стільки планів, а часу не вистачає. Мабуть влітку під грушею (як колись Шевченко у бур'янах) засяду з ноутом і буду готувати все те, що хочу зробити - новий блог, нові презентації, нові форми для опитування, тобто все нове...
Жодної хвилиночки не пошкодувала, що так вперто просилася на ці курси!!
Група - супер, у "підвальчику" затишно і комфортно - то Валерій Володимирович надибає, то мультяшки покажуть, все якось так по-домашньому.
Але найголовніше - що є простір для фантазії у майбутньому, не соромно іти на чергову атестацію, не страшно чекати на якісь перевірки і семінари, адже вже є чим здивувати.
От тільки я так і не зрозуміла - ну навіщо ми більше місяця створювали один-єдиний проект?! За цей час стільки всього можна було б начудити.
Все ж таки, коли є якісь межі - на зразок того проекту і купи документів, які конче треба всі позаповняти, це трішки пригнічує. Я не люблю змагатися, а тут відчуваю себе як на змаганнях - у когось краще, ніж у мене. Мабуть це те єдине, що створює якийсь дискомфорт.
А взагалі сісти за парту (за стіл) і відчути себе учнем (інколи навіть двієчником) - це супер-відчуття!!!
Всім дякую!!
 Дякую команді Intel !!

Рефлексія до модуля 10

Мені не сподобалося слово "фасилітатор", ну чисто інтуітивно я його не сприймаю, тому, мабуть, очима я текст підручника бачу, а серцем його не сприймаю. Це не наше слово, воно чуже, фиркаюче, шипуче. Ну уявіть собі, що скажу дітям, що я у їхній "банді" буду фасилітатором. Так потім ще половину уроку я буду пояснювати, що це таке.
Нехай так: я краще буду виконувати функції цього фасилітатора, але, що я - це він - нікому не скажу. Нехай я буду просто Любов'ю Михайлівною, яка постійно бігає по класу і кожному щось підказує))

Рефлексія до модуля 9

Те, що я робила на занятті (тобто "створювала" презентацію-опитувальник), це все дурниця. Дома я створила іншу - мені подобається, моїм дітям теж. Шкода, що я не маю власного комп'ютерного класу, але я сподіваюся, що з наступного року зможу проводити такі тестування із залученням власного блогу

Моя презентація-опитувальник 

Рефлексія до модуля 8

Вивчаючи документи підручника, я ніяк не могла зрозуміти одну річ - їх так багато, як запам'ятати всі види оцінювання? А зрештою дала собі спокій - не важливо, як назвати той вид оцінювання, який ти на даний момент використовуєш, головне, щоб кожну дитину почути, побачити, по можливості не образити низьким балом, заохотити до подальшого навчання. А чи я це буду робити за допомогою таблиць, чи просто буду роздавати квіточки-бали - це вже моя справа. На своєму уроці я можу діяти просто за покликом душі!!

Доречі, учнівську презентацію я теж зробила))

приклад учнівської презентації

Рефлексія до модуля 7

Стид і позор мені!!! Так довго робила назву блогу, і у результаті назвала його "сайтом"((( Артеме Володимировичу, тепер я маю покроково записати, як всю цю "красу" знищити і зробити нормальну назву (дуже хочу зробити, навіть знаю, якою буде назва)

Рефлексія до модуля 6

Заняття on-laine було доволі цікавим, однак я зрозуміла, що, як на мене, воно вимагає чіткої організації. Деякі моменти мені заважають налаштуватися на роботу. Наприклад, я відволікаюся, якщо просто слухаю викладача, я думаю про те, як я виглядаю у віконечці моїх колег, дома постійно всі від мене щось хочуть у той момент, коли я зайнята і т. п. (це слід враховувати, якщо організовувати таку зустріч з учнями, або з батьками).
Однак - форма роботи цікава, як для вчителя, так і для класного керівника і має багато можливостей, які (я так сподіваюся) я все ж таки зможу реалізувати вже у наступному році. От тільки ще б навчитися самій цю відеозустріч організувати і все))